Громадське здоров’я

Громадське здоров’я – це досить новий підхід не лише для країни загалом, а й для кожної особи, який передбачає зміну мислення (від необхідності лікування до необхідності бути здоровим), особисту відповідальність людини за збереження та зміцнення власного здоров’я.

Громадське здоров’я охоплює кілька напрямів:

  • чинники, які багато в чому залежать від ставлення людини до свого здоров’я (харчування, сон, рухова активність, відповідальне статеве партнерство, незалежність від алкоголю, тютюну і наркотиків, вакцинування, профілактичні огляди тощо);
  • захворювання, які становлять небезпеку внаслідок епідемічного характеру їх поширення (інфекційні захворювання, такі як ВІЛ-інфекція, туберкульоз тощо), високих показників захворюваності та смертності (неінфекційні захворювання, такі як серцево-судинні, цукровий діабет тощо), які можна приборкати завдяки щепленню (вакцинокеровані) тощо;
  • спалахи епідемій та надзвичайні події у сфері біобезпеки;
  • проблеми і захворювання, які зумовлені позамедичними чинниками (такими як чистота питної води, екологія, шум, умови праці, шкільне харчування тощо) і належать до компетенції інших міністерств.

Система громадського здоров’я почала активно розвиватися в Україні після підписання Угоди про асоціацію з ЄС (громадському здоров’ю присвячено Главу 72 (статті 426–429) Угоди).

Вона формується на національному, регіональному та місцевому рівнях. Діяльність галузі забезпечують Центр громадського здоров’я МОЗ України та регіональні центри, які зараз утворюються. Іншим важливим елементом громадського здоров’я буде лабораторна мережа, яка теж оновлюється.

Ключовий документ цієї сфери медицини – Концепція розвитку системи громадського здоров’я, схвалена Кабінетом Міністрів України у 2016 році.

Детальніше...
Детальніше у розділах: