Національна система

Громадське здоров’я охоплює широкий спектр питань медичного та немедичного характеру, тому для його успішного функціонування необхідна міжвідомча взаємодія за принципом «охорона здоров’я у всіх політиках» (формулювання з Угоди про асоціацію з ЄС).

Координацію питань громадського здоров’я здійснюють Міністерство охорони здоров’я та Центр громадського здоров’я МОЗ України – державна установа, яка перебуває у сфері управління МОЗ.

Положенням про Міністерство визначено низку функцій у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, зокрема щодо затвердження порядків, переліків, форм, регламентів, державних санітарних норм тощо.
У 2015 році до основних завдань Міністерства включено забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження), а також суттєво (на 13 одиниць) розширено перелік функцій Міністерства у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Основні зміни стосуються координації, моніторингу, наукових досліджень, оцінки та прогнозування тощо.

У структурі Міністерства працює Директорат громадського здоров’я, експертні групи якого координують питання:

  • реформування системи громадського здоров’я;
  • реформування служби крові та біобезпеки;
  • розвитку профілактичних програм інфекційних та неінфекційних захворювань, імунопрофілактики;
  • формування державної політики щодо здорового способу життя та факторів ризику.

Державну установу «Центр громадського здоров’я МОЗ України» було утворено у 2015 році шляхом злиття дев’яти державних підприємств (закладів, установ) та приєднання 33 державних підприємств та установ Державної санепідслужби.

У 2018 році затверджено нову редакцію Статуту ЦГЗ. Як визначено Статутом, Центр виконує функції головної науково-дослідної і науково-методичної установи МОЗ у галузі громадського здоров’я та протидії небезпечним, особливо небезпечним та новим інфекційним захворюванням, біозахисту та безпеки, безпеки крові, імунопрофілактики, лабораторної діагностики інфекційних захворювань, гігієнічних та мікробіологічних проблем людини, пов’язаних з довкіллям, виконання Міжнародних медико-санітарних правил та профілактики неінфекційних захворювань.

Структура ЦГЗ включає, зокрема, 14 відділів, пов’язаних з певними захворюваннями (ризиками), чотири відділи, які координують питання супроводу реформ та регіонального розвитку, моніторингу та оцінки, інформаційних систем, освітніх програм, та шість референс-лабораторій.

Концепція розвитку системи громадського здоров’я вбачає МОЗ ключовим центральним органом виконавчої влади в системі громадського здоров’я, який забезпечуватиме формування державної політики, визначення пріоритетів та цільових орієнтирів щодо здоров’я населення, його санітарного та епідемічного благополуччя, міжвідомчу координацію та взаємодію, міжнародне співробітництво.

Серед функцій Центру громадського здоров’я МОЗ визначено супроводження управлінських рішень у сфері громадського здоров’я, зокрема із створення та підтримки єдиної інформаційно-аналітичної системи медичної інформації, методичного керівництва лабораторною та аналітичною роботою регіональних центрів громадського здоров’я тощо.

Детальніше...
Детальніше у розділах: