Аналіз мережі закладів

Картування госпітального округу проводиться для того, щоб пересвідчитися, що мешканців округу мають доступ до вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у межах свого округу.

У цьому процесі адміністративний поділ у межах області є другорядним: важливішими чинниками є, зокрема, щільність заселення території, зона обслуговування лікарні інтенсивного лікування та її доступність за 60 хвилин, клінічні маршрути пацієнта.

Багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування першого рівня повинна забезпечувати надання медичної допомоги не менш як 120 тисячам осіб, другого рівня – не менш як 200 тисячам осіб.

Зона обслуговування госпітального округу відповідає 60-кілометровому радіусу від лікарні інтенсивного лікування за умови наявності доріг з твердим покриттям. Проте якщо таких доріг нема, а натомість є гори, ріки без мостів тощо, така зона обслуговування може зменшуватись.

Центром госпітального округу визначається населений пункт, як правило, місто з населенням понад 40 тис. осіб, в якому розміщена багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування другого рівня.

Поєднання показників зони обслуговування та кількості населення визначає межі госпітальних округів та їхню кількість: якщо за межами зони обслуговування мешкає понад 120 тисяч осіб, утворюється новий госпітальний округ із центром у місті, де розміщено лікарню інтенсивного лікування; якщо кількість мешканців менша за 120 тисяч осіб, ці території відносять до сусідніх госпітальних округів.

Межі госпітальних округів встановлюються, як правило, посередині між центрами округів, проте можуть зміщуватися за межі зон обслуговування залежно від основних клінічних маршрутів пацієнтів до закладів охорони здоров’я.

Результатом картування є не лише формування пропозицій щодо складу та меж госпітальних округів, а й карта з нанесеними закладами, зонами обслуговування тощо, яка завдяки наочному поданню інформації допомагає у прийнятті управлінських рішень.